Методичні рекомендації до складання конспекту заняття гуртка

Генрі Форда: «Зібратися разом – це початок, триматися разом – це прогрес, працювати разом – це успіх».

Порядок складання заняття гуртка

Тема заняття Мета заняття (навчальна, розвивальна, виховна) Завдання заняття (бажано) Методи (бажано) Тип заняття (засвоєння нових знань, умінь та навичок; формування практичних умінь та навичок; застосування вмінь та навичок; узагальнення; комбінований) Вид заняття Форма заняття Обладнання: таблиці, плакати, посібники, схеми, моделі, роздатковий матеріал, демонстраційний матеріал, діаграми, література тощо. Очікуваний результат (бажано) Хід заняття (його структура залежить від типу заняття) І. Вступна частина — повідомлення теми та мети заняття, очікуваних результатів;— актуалізація опорних знань;— мотивація навчальної діяльності гуртківців. II. Основна частина — висвітлення керівником матеріалу нової теми;— оволодіння новими теоретичними та практичними знаннями;— залучення вихованців до самостійного осмислення нового матеріалу, самостійна робота;— підведення гуртківців до узагальнень, висновків.III. Заключна частина — обґрунтування гуртківцями можливості використання отриманих знань, умінь, навичок;— загальний підсумок заняття із зазначенням його позитивних та негативних моментів;— повідомлення завдань на наступне заняття (якщо є);— рекомендована література (якщо є)

Класифікація типів занять:

- заняття засвоєння нового матеріалу (нових знань, умінь, навичок);

- формування практичних умінь та навичок;

- застосування вмінь та навичок;

- узагальнення;

- контрольне (підсумкове);

- комбіноване.

Заняття засвоєння нового матеріалу. Засвоєння знань передбачає їх сприймання, усвідомлення, осмислення внутрішніх зв'язків і залежностей в предметах та явищах, запам'ятовування, узагальнення і систематизацію. Успішність засвоєння знань залежать від мети і мотивів. З урахуванням цього урок такого типу містить елементи: перевірка домашнього завдання, актуалізація та корекція опорних знань; повідомлення вихованцям теми, мети й завдання занятя; мотивація навчання; сприймання й усвідомлення вихованцями матеріалу, осмислення зв'язків і залежностей між його елементами; узагальнення і систематизація знань; підсумки заняття; повідомлення домашнього завдання.

Заняття формування умінь і навичок. В основу формування структури такого заняття покладено дидактичну систему вправ і завдань, їх послідовність, яка сприяє досягненню освітньої мети. Згідно з логікою процесу засвоєння умінь і навичок заняття передбачає: перевірку домашнього завдання, актуалізацію і корекцію опорних знань, умінь і навичок; повідомлення вихованцям теми, мети і завдань заняття, мотивацію навчання; вивчення нового матеріалу (вступні, мотиваційні і пізнавальні вправи); первинне застосування нових знань (пробні вправи); самостійне застосування вихованцями знань у стандартних ситуаціях (тренувальні вправи за зразком, інструкцією, завданням); творче перенесення знань і навичок у нові ситуації (творчі вправи), підсумки заняття і повідомлення домашнього завдання.

Заняття застосування знань, умінь і навичок.Застосування знань полягає в реалізації засвоєного на практиці. Воно є одночасно засобом і метою навчально-виховного процесу. Як засіб навчання набуті знання, уміння і навички застосовують на заняттях різних типів. Комплексне їх застосування як мету навчання здійснюють на занятті цього типу, який охоплює перевірку домашнього завдання, актуалізацію і корекцію опорних знань, умінь і навичок; повідомлення теми, мети й завдань заняття та моти­вацію навчання вихованців; осмислення змісту, послідовності застосування способів виконання дій; самостійне виконання вихованцями завдань під контролем і за допомогою педагога; звіт вихованців про роботу, теоретичне обґрунтування результатів; підсумки заняття; повідомлення домашнього завдання.

Заняття узагальнення і систематизації знань.Його завдання полягає в упорядкуванні та систематизації засвоєних знань. Воно може мати характер емпіричних узагальнень і виражатись у класифікації процесів, відповідних понять. Заняття цього типу передбачає розвиток від окремого до загального. Його структуру складають: повідомлення теми, мети, завдань заняття та мотивація учіння; відтворення та узагальнення понять і засвоєння відповідної системи знань; узагальнення та систематизація основних теоретичних положень науки і відповідних ідей; підсумки заняття і повідомлення домашнього завдання.

Заняття перевірки і корекції знань, умінь і навичок. Передбачає перевірку знань, вмінь і навичок різних рівнів — від виявлення знання учнями фактичного матеріалу, формулювання понять для розкриття системи знань, до творчого застосування їх в нестандартних умовах. За такого підходу структура заняття містить: повідомлення теми, мети і завдання заняття, мотивацію учіння; перевірку знання учнями фактичного матеріалу й основних понять; перевірку глибини осмислення учнями знань і ступеня їх узагальнення; застосування вихованцями знань у стандартних і змінених умовах; перевірку, аналіз і оцінювання виконаних робіт; підсумки заняття і повідомлення домашнього завдання.

Комбіноване заняття. Має дві або декілька рівнозначних освітніх мети, тому його структура змінюється залежно від того, які типи заняття і їх структурні елементи поєднують. Розглянуті вище структури занять є орієнтовними. Вони передбачають варіативність залежно від віку вихованців, їх підготовки, змісту навчального матеріалу, методів навчання, місця проведення занять тощо.

Схема-конспект гурткового заняття

Тема заняття.
Мета заняття (навчальна, розвивальна, виховна).
Завдання заняття.
Методи:
- словесні (розповідь, бесіда, пояснення, лекція, інструктаж тощо);
- наочні (демонстрація предметів, явищ, посібників тощо);
- практичні (практична робота, навчальні вправи, ігрові вправи, лабораторні досліди, екскурсія, похід тощо).
Рівні повідомлення навчального матеріалу (необов’язково):
- інформаційний (навчальний матеріал подається у вигляді готової інформації – розповідь, демонстрування, пояснення);
- інформаційно-операційний (водночас з інформаційним способом відтворення навчального матеріалу розгорнуто пояснюється функціонування об’єкта вивчення та способи оперування ним);
- проблемний (визначається проблема і намічається шлях ії розв’язання, наприклад розгортання низки логічних міркувань і доведень).
Методи виховання (необов’язково):
- переконання ;
- емоційний вплив;
- стимулювання.
Терміни (в т.ч. додаткові для даної теми).
Міжпредметні зв’язки.
Тип заняття (засвоєння нових знань, умінь та навичок; формуваня практичних навичок; узагальнення; комбінований).
Форма заняття: індивідуальне, групове, фронтальне
Обладнання: таблиці, плакати, саморобні посібники, діаграми,схеми, моделі, ТЗН, література, тощо)

Хід заняття (його структура)
(залежить від типу заняття, інших параметрів)
I. Вступна частина
- повідомлення теми заняття, очікуваних результатів;
- актуалізація опорних знань
- мотивація навчальної діяльності гуртківців
II. Основна частина
- висвітлення керівником матеріалу нової теми;
- оволодіння новими теоретичними знаннями, ознайомлення з термінами, способами практичних дій;
- залучення учнів до самостійного осмислення нового матеріалу, самостійна робота учнів;
- підведення гуртківців до узагальнень, висновків.
III. Заключна частина
- обґрунтування гуртківцями можливості використання отриманих знань, умінь, навичок;
- загальний підсумок заняття із зазначенням його позитивних і негативних моментів;
- повідомлення завдань на наступне заняття;
- рекомендована література.